вуйна
ВУ́ЙНА, и, ж., діал.
1. Тітка, сестра матері або дружина материного брата.
І так вона лишилась сама. Сама. Бо хіба сина її покійної вуйни, Матфея, з другого села числити? (Коб., III, 1956, 534);
Вуйни досягали його [Петрика] руками й гладили, як біле курятко, аби зі собою освоїти (Черемш., Тв., 1960, 35).
2. Про старшу віком жінку (звичайно при шанобливому звертанні).
На сінокосі наздоганяє Оленку вуйна Калина Греблючка (Козл., Пов. і опов., 1949, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуйна — ву́йна іменник жіночого роду, істота тітка, сестра матері або дружина материного брата; про старшу віком жінку — звичайно при шанобливому звертанні діал. Орфографічний словник української мови
- вуйна — Дядина, тітка, сестра матері. Словник синонімів Караванського
- вуйна — -и, ж., діал. 1》 Тітка, сестра матері або дружина материного брата. 2》 Про старшу віком жінку (звичайно в шанобливому звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуйна — ВУ́ЙНА, и, ж., діал. 1. Тітка, сестра матері або дружина материного брата. Вуйни досягали його [Петрика] руками й гладили, як біле курятко, аби зі собою освоїти (Марко Черемшина); І так вона лишилась сама. Сама. Словник української мови у 20 томах
- вуйна — ТІ́ТКА (сестра батька чи матері), ТЬО́ТЯ розм., ТЕ́ТА діал.; ДЯ́ДИНА (сестра батька або дружина батькового брата), ВУ́ЙНА діал.; СТРИ́ЙНА діал. (дружина дядька). Словник синонімів української мови
- вуйна — Вуйна, -ни ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех. Словник української мови Грінченка