вуйна
ВУ́ЙНА, и, ж., діал.
1. Тітка, сестра матері або дружина материного брата.
Вуйни досягали його [Петрика] руками й гладили, як біле курятко, аби зі собою освоїти (Марко Черемшина);
І так вона лишилась сама. Сама. Бо хіба сина її покійної вуйни, Матфея, з другого села числити? (О. Кобилянська);
Якось Мацькова мама поїхала десь до вуйни, а я пішов до нього на ніч (Л. Дереш).
2. Старша віком жінка; тітка (у 2 знач.).
На сінокосі наздоганяє Оленку вуйна Калина Греблючка (П. Козланюк);
– Слава Йсу [Ісусу], вуйно Юлько! – озветься несміло котрась [дівчина], запримітивши сухорляву, бліду господиню.., яка завжди щось робить біля хати чи біля стайні (І. Нижник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуйна — ву́йна іменник жіночого роду, істота тітка, сестра матері або дружина материного брата; про старшу віком жінку — звичайно при шанобливому звертанні діал. Орфографічний словник української мови
- вуйна — Дядина, тітка, сестра матері. Словник синонімів Караванського
- вуйна — -и, ж., діал. 1》 Тітка, сестра матері або дружина материного брата. 2》 Про старшу віком жінку (звичайно в шанобливому звертанні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуйна — ТІ́ТКА (сестра батька чи матері), ТЬО́ТЯ розм., ТЕ́ТА діал.; ДЯ́ДИНА (сестра батька або дружина батькового брата), ВУ́ЙНА діал.; СТРИ́ЙНА діал. (дружина дядька). Словник синонімів української мови
- вуйна — ВУ́ЙНА, и, ж., діал. 1. Тітка, сестра матері або дружина материного брата. І так вона лишилась сама. Сама. Бо хіба сина її покійної вуйни, Матфея, з другого села числити? (Коб. Словник української мови в 11 томах
- вуйна — Вуйна, -ни ж. = дядина. Вх. Зн. 8. Желех. Словник української мови Грінченка