відвойовувати
ВІДВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док.
1. перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить.
— За п’ятсот год [років] передніше один пра-пра-пращур-щур парапетів напав на наше царство і одвоював од нас оті землі, поля та сіножаті (Н.-Лев., IV, 1956, 32);
Ярослав і Мстислав в 1031 р. відвоювали Червенські міста, захоплені в 1018 р. Болеславом Хоробрим (Іст. УРСР, І, 1953, 62).
2. перех., перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися чого-небудь.
Він посувався [у натовпі] наперед уже повільно, але не відступав, од-войовуючи крок за кроком, щоб дійти до машини (Епік, Тв., 1958, 518);
Здоровий поклик до життя, до праці знову відвойовував свої права (Кач., II, 1958, 394);
Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе [коханого] відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (Речм., Твій побратим, 1962, 123);
Ми тут [у Каховці] одвоюємо землю у спеки (Бичко, Сійся.., 1959, 106).
3. тільки док., неперех. Закінчити, перестати воювати.
Він мужик, йому земля потрібна, та й відвоював давно, ще на японській війні (Цюпа, На.. ниві, 1958, 26).
4. тільки док., перех. Провоювати певний час.
Одвоював своє Твердохліб (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 457).
Значення в інших словниках
- відвойовувати — відвойо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відвойовувати — -ую, -уєш, недок., відвоювати, -юю, -юєш, док. 1》 перех. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. 2》 перех., перен. Боротьбою, працею, переконуванням і т. ін. домагатися чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвойовувати — ВІДВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВОЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. 1. що. Війною повертати, відбирати що-небудь захоплене ворогом, супротивником або здобувати те, що йому належить. Словник української мови у 20 томах
- відвойовувати — ВИЗВОЛЯ́ТИ (очищати захоплену ворогом територію від противника), ЗВІЛЬНЯ́ТИ, РЯТУВА́ТИ рідко; ВІДВОЙО́ВУВАТИ (воюючи). — Док.: ви́зволити, звільни́ти, відвоюва́ти. — Бийте ката, мої ви орлята,.. Україну ідіть визволяти..! (В. Словник синонімів української мови
- відвойовувати — Відвойо́вувати, -йо́вую, -йо́вуєш; відвойо́вуй, -вуйте; відвоюва́ти, -вою́ю, -вою́єш; відвою́й, -вою́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відвойовувати — Відвойовувати, -вую, -єш сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. К. ЧР. 69. Словник української мови Грінченка