відгук
ВІ́ДГУК, у, ч.
1. Відбиття звуку; луна, відгомін.
Прилинув вітер, ..А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав (Л. Укр., І, 1951, 95);
Гуркіт, грім, гук, одгук розбігся на весь небозвід (Горд., Чужу ниву.., 1947, 230);
// чого. Послаблений звук, який долітає здалека.
Десь далеко в місті заграв оркестр. Тихі далекі одгуки мелодій полились по долині Росі (Н.-Лев., III, 1956, 160);
Здалека чутно відгуки музик, пісень, гомону веселого (Л. Укр., II, 1951, 323).
2. Відповідь на чий-небудь поклик, звертання.
— Христе! доню! — гукав він, і його голос гучно розкотився по садкові. Він стояв, дожидаючи одгуку (Мирний, III, 1954, 314).
3. перен. Душевний стан або дія, що є відповіддю на що-небудь.
Не кваплячись, він докладно розповів про свій багатозабійний метод, і було видно, як слова його знаходять активний відгук у присутніх (Гур., Наша молодість, 1949, 175);
Написання роману "Бур’ян" — прекрасний зразок оперативного відгуку письменника на животрепетні питання часу (Іст. укр. літ., II, 1956, 434).
4. перен. Те, у чому виявляються сліди впливу чого-небудь; відбиття, наслідок чого-небудь.
Складались першії мої пісні, слабії відгуки твоїх пісень чудових (Фр., XI, 1952, 163);
Шевченку! Відгук дум своїх Чи чуєш ти у нашім співі? (Рильський, І, 1956, 184);
*Образно. Хтось давно ще сказав, що спів, — то мова душі,.. найнепримітніші одгуки душі до всього (Мирний, V, 1955, 416).
5. Критична стаття, відзив і т. п., зумовлені появою якоїсь книги, виступом громадського діяча тощо.
Се власне "відгук", тож не дивуйтесь, коли в ньому бракуватиме об’єктивності (Л. Укр., V, 1956, 432);
У чеській пресі постійно можна було зустріти рецензії, відгуки на Франкові художні твори, публіцистичні статті (Вітч., 5, 1956, 145).
Значення в інших словниках
- відгук — (на чийсь поклик) відклик, (про щось написане) відзив, рецензія. Словник синонімів Полюги
- відгук — ві́дгук іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відгук — Луна, відгомін, ВІДГОЛОС, відбиття, сов. відзвук; (на поклик) відповідь; (на книгу) рецензія, i>з оцінкою</i резюме, думка; (в душі) реакція. Словник синонімів Караванського
- відгук — [в’ідгук] -ку, м. (ў) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
- відгук — -у, ч. 1》 Відбиття звуку; луна, відгомін. || чого. Послаблений звук, який долітає здалека. 2》 Відповідь на чий-небудь поклик, звертання. 3》 перен. Душевний стан або дія, що є відповіддю на що-небудь. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгук — ВІ́ДГУК, у, ч. 1. Відбиття звуку; луна, відгомін. Гуркіт, грім, гук, одгук розбігся на весь небозвід (К. Гордієнко); * Образно. Прилинув вітер, .. А з ним прилинули пісні пташині, І любий гай свій відгук з ним прислав (Леся Українка); // чого. Словник української мови у 20 томах
- відгук — див. луна Словник синонімів Вусика
- відгук — ВІ́ДГОМІН (невиразний слід, неясна вказівка на щось; розмови, перекази про давні події), ВІ́ДГУК, ВІДЛУ́ННЯ, ВІ́ДГОЛОС рідше. Струни кобз передають нам відгомін віків і разом з тим розкривають найтонші почуття людини (І. Шаповал); Кування зозулі... Словник синонімів української мови
- відгук — Ві́дгук, -ку; -гуки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відгук — рос. отзыв документ, у якому висловлюється обґрунтована думка фахівця (колективу) стосовно виконаної певної роботи (наукової праці, підручника, статті тощо). Eкономічна енциклопедія
- відгук — Відгук, -ку м. Откликъ. Словник української мови Грінченка