відгукуватися
ВІДГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Гукати у відповідь на чий-небудь поклик.
Як гукають, так і одгукуються (Номис, 1864, № 7127);
Механік, що мав сильний голос, загукав, але ніхто не відгукувався (Трубл., III, 1956, 150);
— Івасю! Івасю! — трохи перегодом гукав Грицько, несучись полем до бурти. — Чого? — одгукнувся Івась, забуваючи про недавню спірку (Мирний, IV, 1955, 11);
*Образно. Ніч одгукнулась ще двома пострілами, (Головко, II, 1957, 178);
// Відповідати на звертання; відзиватися.
— Батьку, — з одчаєм відгукується хлопець, — вона [Палазя] мене до нещастя доведе! (Ю. Янов., II, 1954, 190);
В двері постукали. І коли Наринський одгукнувся, в кабінет увійшов Русевич (Шовк., Інженери, 1935, 124);
// Давати звістку про себе.
Є в неї три сини, але всі вони десь далеко і тільки час від часу відгукуються листами (Гур., Новели, 1951, 87);
Українці, браття милі, Відгукніться, де ви є (Граб., І, 1959, 67);
// перен. На дію відповідати іншою дією.
Несподівано зазвучав баян, і зразу на другому кінці площі відгукнулася весела пісня (Собко, Запорука.., 1952, 3);
Захар чув, що від мосту міномет двічі відгукнувся на ворожі постріли (Ле, Право.., 1957, 121);
3 блакитної високості впаде на землю сріблом жайворонкова пісня,.. а широкий степ відгукнеться на ті згуки тихим шелестінням тирси (Коцюб., І, 1955, 180).
2. перен. Виражати своє. ставлення до яких-небудь подій, явищ і т. ін.
Вчасно відгукуються на важливі. події мирного будівництва наші прозаїки (Літ. газ., 7. VI 1951, 1);
Дуже мені бажалося відгукнутись на Ваші ласкаві запросини — прислати що до збірника (Коцюб., III, 1956, 117);
// Виявляти співчуття, готовність сприяти чому-небудь.
Член партії повинен:.. проявляти чуйність і увагу до людей, вчасно відгукуватися на запити і потреби трудящих (Статут КПРС, 1961, 4);
Хай же ніч минеться, ранок усміхнеться І до серця серце знову відгукнеться (Мас., Сорок.., 1957, 249).
3. Відбиватися (про звук); відлунювати.
Луна стихала далеко десь в лісі, а там далі, знов одгу кувалась дрібно та часто (Н.-Лев., І, 1956, 60);
Самотньо й лунко одгукується в німих стінах [класу] моя помірна хода (Вас., II, 1959, 74);
Почувши домівку, коні заржали. Високим тонким металевим іржанням їм одгукнулась луна в просвіжілім повітрі (Тич., І, 1957, 245).
4. перен. Позначатися на кому-, чому-небудь.
Пішла ворожнеча між старим і новим. Та ворожнеча і те змагання одгукнулися неводному тільки чиновному стані,.. одгукнулися й у сім’ї (Мирний, III, 1954, 186);
Багата осінь прийшла на українську землю, відгукнулась по всіх селах і колгоспах ситими врожаями (Кучер, Дорога.., 1958, 27);
Поразка Ігоря великим горем відгукнулась на Русі: похід коштував народові великих жертв (Іст. укр. літ., І, 1954, 44).
Значення в інших словниках
- відгукуватися — відгу́куватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відгукуватися — О|б|зиватися, відкликатися, подавати голос; (на що) відповідати, реагувати <дк. відреаґувати>; (- звук) відлунювати, відбиватися, іти луною; (на горе) виявляти співчуття; (скрізь) позначатися. Словник синонімів Караванського
- відгукуватися — -уюся, -уєшся, недок., відгукнутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Гукати у відповідь на чий-небудь поклик. || Відповідати на звертання; відзиватися. || Давати звістку про себе. || перен. На дію відповідати іншою дією. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відгукуватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДГУКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Гукати у відповідь на чий-небудь поклик. Як гукають, так і одгукуються (Номис); Механік, що мав сильний голос, загукав, але ніхто не відгукувався (М. Трублаїні); – Івасю! Івасю!... Словник української мови у 20 томах
- відгукуватися — див. говорити Словник синонімів Вусика
- відгукуватися — ВІДГУ́КУВАТИСЯ (виражати своє ставлення до якихось подій, осіб, явищ і т. ін.), ВІДЗИВА́ТИСЯ, ОЗИВА́ТИСЯ, ВІДКЛИКА́ТИСЯ рідше. — Док.: відгукну́тися, відізва́тися, озва́тися, відкли́кнутися. М. Куліш.. Словник синонімів української мови
- відгукуватися — Відгукуватися, -куюся, -єшся сов. в. відгукнутися, -нуся, -нешся, гл. Откликаться; откликнуться. На моє прохання відгукнулись. Словник української мови Грінченка