віддавлювати
ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., перех.
1. Те саме, що відти́скувати.
Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (Вирган, В розп. літа, 1959, 255).
2. Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати.
Професор глянув на неї гостро і знищувальне. Так дивляться на трамвайного сусіду, коли він віддавлює вам мозоль (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 243);
— Вдаряй звідси, Прісько, бо так і оддавлю дверима п’яти (Юхвід, Оля, 1959, 169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддавлювати — відда́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- віддавлювати — -юю, -юєш, недок., віддавити, -авлю, -авиш; мн. віддавлять; док., перех. 1》 Те саме, що відтискувати. 2》 Натискаючи на що-небудь, викликати біль; ушкоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддавлювати — ВІДДА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДДАВИ́ТИ, авлю́, а́виш; мн. відда́влять; док., що. 1. Давлячи, виготовляти, отримувати що-небудь. Йому й вершок збере з глечика, й сиру віддавить у ворочку (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
- віддавлювати — УШКО́ДЖУВАТИ (завдавати шкоди тілу або його частинам, робити травму), ПОШКО́ДЖУВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, ЗБИВА́ТИ, ВІДБИВА́ТИ (перев. ударяючись об щось тверде або ударяючи чимсь твердим); ВІДДА́ВЛЮВАТИ (придавивши, порушувати цілісність тканини тіла)... Словник синонімів української мови