відзвичаїтися

ВІДЗВИЧА́ЇТИСЯ див. відзвича́юватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзвичаїтися — відзвича́їтися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відзвичаїтися — див. відзвичаюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзвичаїтися — ВІДЗВИЧА́ЇТИСЯ див. відзвича́юватися. Словник української мови у 20 томах
  4. відзвичаїтися — ВІДВИКА́ТИ (утрачати звичку робити що-небудь, бувати десь і т. ін.), ВІДЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ВІДУ́ЧУВАТИСЯ. — Док.: відви́кнути, відзвича́їтися, відучи́тися. — Признатися — відвик я від хліборобства (М. Словник синонімів української мови