1. Словник української мови в 11 томах

відзивати

ВІДЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., рідко. Те саме, що відклика́ти 1, 2.

Назустріч ішов комунгоспівський зав. Нахмуривсь Пилип, Зава в бік одізвав (С. Ол., Вибр., 1959, 270);

Невелика група дрібнобуржуазних попутників і нестійких елементів в рядах більшовиків виступила в 1908 р. з вимогою одізвати робітничих депутатів з III Державної думи (Іст. УРСР, І, 1953, 645).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відзивати — відзива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відзивати — -аю, -аєш, недок., відізвати, -ву, -веш, док., перех., рідко. Те саме, що відкликати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відзивати — хохл. (отзивать) відкликувати викликати, викликати, повикликати, відкликати, відкликати, повідкликати, завертати, завернути, позавертати, повертати, повернути Словник чужослів Павло Штепа
  4. відзивати — ВІДЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІЗВА́ТИ, ву́, і́зве́ш, док., кого, що, рідко. Те саме, що відклика́ти 1, 2. Отаман одзиває Домаху набік і тихо балакає з нею (І. Словник української мови у 20 томах
  5. відзивати — ВІДКЛИКА́ТИ (змушувати когось залишити своє місце, припинити виконання певних обов'язків), ВІДЗИВА́ТИ рідше. — Док.: відкли́кати, відізва́ти. Його раптом відкликали в частину (Я. Баш); Виборцям забезпечено право відзивати депутатів, які не виправдали довір'я (з газети). Словник синонімів української мови