1. Словник української мови в 11 томах

відказуватися

ВІДКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАЗА́ТИСЯ, ажу́ся, а́жешся, док., діал. Відмовлятися.

— Та вже ж що буде, то й буде; а вже ви, дядьку або тітко, не відказуйтесь, услужіте сироті (Кв.-Осн., II, 1956, 301);

— Відказатися, віддати дитину назад якось ніяково… Сам просив, щоб дали (Коцюб., І, 1955, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відказуватися — відка́зуватися дієслово недоконаного виду відмовлятися діал. Орфографічний словник української мови
  2. відказуватися — -уюся, -уєшся, недок., відказатися, -ажуся, -ажешся, док., діал. Відмовлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відказуватися — Відмовлятися, відмовитися, повідмовлятися, вирікатися, зрікатися, зректися, позрікатися, викручуватися, викрутитися, повикручуватися, відкидатися, відкинутися, повідкидатися, відкасатися, відкаснутися, повідкасатися, огинатися, огнутися, поогинатися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відказуватися — ВІДКА́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДКАЗА́ТИСЯ, ажу́ся, а́жешся, док., заст. Відмовлятися (у 1 знач.). – Та вже ж що буде, то й буде; а вже ви, дядьку або тітко, не відказуйтесь, услужіте сироті (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. відказуватися — ВІДМО́ВИТИСЯ від кого (припинити родинні чи інші зв'язки з ким-небудь), ВІДЦУРА́ТИСЯ, ВІДРЕКТИ́СЯ, ЗРЕКТИ́СЯ кого, ПОКИ́НУТИ кого, ВІДСТУПИ́ТИСЯ, ВІДЩЕПИ́ТИСЯ розм., ПОРВА́ТИ з ким, ВІДКИ́НУТИСЯ розм., ВІДКАСНУ́ТИСЯ розм., ЗІРВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови