відкинути

Значення в інших словниках

1. відкинути — відки́нути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відкинути — див. відкидати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкинути — ВІДКИ́НУТИ див. відкида́ти. Словник української мови у 20 томах
4. відкинути — відки́нути / відкида́ти но́ги (вульг., жарт. копи́та, ра́тиці і т. ін.), зневажл. 1. Померти, загинути. Ори (Пархоме) і засівай лани, Коси широкі перелоги, І грошики за баштани лупи — та все одкинеш ноги! (П. Фразеологічний словник української мови
5. відкинути — ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИ розм., ВІДТІСНЯ́ТИ рідко. — Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Словник синонімів української мови
6. відкинути — Відки́нути, -ки́ну, -ки́неш; -ки́нь, -ки́ньте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відкинути — Відкидати, -даю, -єш сов. в. відкинути, -ну, -неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай Лого прохання. К. Псал. 3) відкинути ноги. Умереть. Словник української мови Грінченка