відкликання
ВІДКЛИ́КАННЯ, я, с. Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.).
Повинні цілком здійснюватись: регулярна звітність Рад та їх депутатів перед виборцями, право виборців на дострокове відкликання депутатів (Програма КПРС, 1961, 90).
ВІДКЛИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відклика́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відкликання — Відмова від чогось [IV] Словник з творів Івана Франка
- відкликання — відкли́кання іменник середнього роду відізвання відклика́ння іменник середнього роду відзивання Орфографічний словник української мови
- відкликання — I відклик`ання-я, с. Дія за знач. відкликати. II відкл`икання-я, с. Позбавлення повноважень (депутатів, послів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відкликання — ВІДКЛИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відклика́ти. Відкликання акредитива не створює зобов'язань банку-емітента перед одержувачем грошових коштів (з мови документів)... Словник української мови у 20 томах