відкол

Значення в інших словниках

1. відкол — відко́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. відкол — -у, ч. Дія і стан за знач. відколоти й відколотися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкол — ВІДКО́Л, у, ч. Те, що відкололося, відпало і т. ін. від чогось. При малих питомих навантаженнях у плазмових покриттях можуть виникнути тріщини, що надалі зумовлюють утворення відколів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах