1. Словник української мови в 11 томах

відлюдкуватість

ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий.

Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит., Розлука, 1957, 9);

Його непокоїла деяка відлюдькуватість Федора, нетвердість у прийнятті рішень (Руд., Вітер.., 1958, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відлюдкуватість — відлю́дкуватість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. відлюдкуватість — рідко відлюдькуватість, -тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Л. Словник української мови у 20 томах