відлюдкуватість
ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий.
Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Л. Дмитерко);
Його непокоїла деяка відлюдькуватість Федора, нетвердість у прийнятті рішень (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відлюдкуватість — відлю́дкуватість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- відлюдкуватість — рідко відлюдькуватість, -тості, ж. Властивість за знач. відлюдкуватий, відлюдькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлюдкуватість — ВІДЛЮ́ДКУВАТІСТЬ, рідко ВІДЛЮ́ДЬКУВАТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. відлю́дкуватий, відлю́дькуватий. Мабуть, замкнутість і деяка відлюдкуватість хлопця й породили в ньому спочатку цікавість, а потім нестримний потяг до музики (Дмит. Словник української мови в 11 томах