відлякувати
ВІДЛЯКУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти; відстрашувати.
Науковці Інституту біології внутрішніх водойм Академії наук СРСР і Науково-дослідного інституту ставково-річкового господарства розробили електрифікований трал, який «сортує» рибу — велику паралізує, а мілкоту відлякує (Хлібороб України, 4, 1967, 47);
// Змушувати когось відмовитися від дій, що викликають занепокоєння, вселяють страх, тривогу тощо.
Хотілося б відзначити дві особливості цього [сценарного] жанру: по-перше, він відлякував багатьох письменників од сценарної творчості; по-друге, його довго не хотіли визнавати взагалі за жанр через відсутність достатньої кількості загальноприйнятих літературних ознак (Олександр Довженко, III, 1960, 155);
// Відштовхувати, віддаляти (про які-небудь риси, вчинки і т. ін.).
Відлякувало від Галі те, що була вона донькою вчителя Правди, неприступного в своїй великій ученості (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 43);
Ганна здавалася тут багатьом білою вороною, її холодна неприступність і сліпуча дикувата краса відлякувала навіть прикажчика (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 222);
// Своєю таємничістю вселяти страх, занепокоєння.
Споконвіку природа була для людини джерелом захвату і замилуваності. Водночас природа вражала незбагненністю, могутністю, вона відлякувала й загрожувала людині (Вітчизна, 9, 1970, 169).
Значення в інших словниках
- відлякувати — відля́кувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відлякувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Лякаючи когось чим-небудь, відганяти; відстрашувати. || Змушувати когось відмовитися від дій, що викликають занепокоєння, вселяють страх, тривогу тощо. || Відштовхувати, віддаляти (про які-небудь риси, вчинки і... Великий тлумачний словник сучасної мови
- відлякувати — ВІДЛЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. Лякаючи чим-небудь, відганяти; відстрашувати. На плантації суниць часник відлякує слимаків та інших шкідників (із журн.); Звірину можна одлякати випалом з пістоля (Ю. Словник української мови у 20 томах