відмежований
ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмежува́ти.
Лірика в словесній поетичній творчості.. існує як жанр самостійний, більш або менш чітко відмежований від інших жанрів (Перв., З щоденника.., 1956, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відмежований — відмежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- відмежований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати. || відмежовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмежува́ти. Як різко відмежовані хмарки Од неба, од блакитного простору! (М. Рильський); Кулеметна й автоматна тріскотня одмежована від нас будинками. Значить, ми у неглибокому ворожому тилу (Є. Словник української мови у 20 томах