1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відмежований

відмежо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до відмежувати.

|| відмежовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмежований — відмежо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відмежува́ти. Як різко відмежовані хмарки Од неба, од блакитного простору! (М. Рильський); Кулеметна й автоматна тріскотня одмежована від нас будинками. Значить, ми у неглибокому ворожому тилу (Є. Словник української мови у 20 томах
  3. відмежований — ВІДМЕЖО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відмежува́ти. Лірика в словесній поетичній творчості.. існує як жанр самостійний, більш або менш чітко відмежований від інших жанрів (Перв., З щоденника.., 1956, 174). Словник української мови в 11 томах