1. Словник української мови в 11 томах

відмикати

ВІДМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.

1. За допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене.

— А що, може, принести тобі якого їдження за ті гроші? — запитав Спориш, відмикаючи колодку при дверях (Фр., II, 1950, 245);

А Панас вже відмикав невільницькі кайдани і з несамовитою радістю кидав їх за борт (Тулуб, Людолови, І, 1957, 456);

Мотря одімкнула свою скриню (Н.-Лев., II, 1956, 290);

Старий шахтар відімкнув двері і навшпиньках увійшов у кімнату (Донч., Шахта.., 1949, 155).

2. діал. Розплющувати (очі).

Довгенько лежала недужа, не відмикаючи очей й не ловлячи слова (Вовчок, І, 1955, 315).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмикати — відмика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмикати — (багнет) СОВ. здіймати; (ключем) р. відпирати, (двері на защіпці) відщіпати; (очі) розплющувати, розтуляти, вул. продирати. Словник синонімів Караванського
  3. відмикати — -аю, -аєш, недок., відімкнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 За допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене. 2》 діал. Розплющувати (очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відмикати — ВІДМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІМКНУ́ТИ, ну́, і́мкне́ш, док., що. 1. Відкривати щось замкнене, закрите на замок, гачок, засув і т. ін. – А що, може, принести тобі якого їдження за ті гроші? – запитав Спориш, відмикаючи колодку при дверях (І. Словник української мови у 20 томах
  5. відмикати — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
  6. відмикати — Відмика́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відмикати — Відмикати, -каю, -єш сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. ЗОЮР. І. 257. Прийшов і двері відмикає. Шевч. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло. ЗОЮР. 243. Словник української мови Грінченка