відмикати

Значення в інших словниках

1. відмикати — відмика́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. відмикати — (багнет) СОВ. здіймати; (ключем) р. відпирати, (двері на защіпці) відщіпати; (очі) розплющувати, розтуляти, вул. продирати. Словник синонімів Караванського
3. відмикати — ВІДМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІМКНУ́ТИ, ну́, і́мкне́ш, док., що. 1. Відкривати щось замкнене, закрите на замок, гачок, засув і т. ін. – А що, може, принести тобі якого їдження за ті гроші? – запитав Спориш, відмикаючи колодку при дверях (І. Словник української мови у 20 томах
4. відмикати — ВІДМИКА́ТИ (за допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене), ВІДЧИНЯ́ТИ рідко, РОЗМИКА́ТИ розм. рідко, ВІДПИРА́ТИ розм. рідко. — Док.: відімкну́ти, відчини́ти, розімкну́ти, відпе́рти. Тремтячими руками він почав відмикати замок (О. Словник синонімів української мови
5. відмикати — Відмика́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відмикати — ВІДМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДІМКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. За допомогою ключа відкривати замок або що-небудь замкнене. — А що, може, принести тобі якого їдження за ті гроші? — запитав Спориш, відмикаючи колодку при дверях (Фр. Словник української мови в 11 томах
7. відмикати — Відмикати, -каю, -єш сов. в. відімкнути, -ну, -неш, гл. Отпирать, отпереть. Одмикай скриню. ЗОЮР. І. 257. Прийшов і двері відмикає. Шевч. Оддай, сину, райські ключі.... відімкнути рай і пекло. ЗОЮР. 243. Словник української мови Грінченка