відокремлення
ВІДОКРЕ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач, відокре́мити й відокре́митися.
Повна стиглість помідорів характеризується.. червоним забарвленням, легким відокремленням шкірки (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 178);
Зразу ж після перемоги Жовтневої революції було поставлено питання.. про відокремлення школи від церкви (Нар. тв. та етн.. З, 1957, 6);
Відокремлення членів речення.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відокремлення — відокре́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відокремлення — -я, с. Дія за знач. відокремити й відокремитися. Відокремлення членів речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відокремлення — ВІДОКРЕ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відокре́мити і відокре́митися. Прагнення доцільного використання відносно невеликої площі давньоруського житла сприяло відокремленню функціональних зон: кухонної і робочої (ближча до дверей)... Словник української мови у 20 томах
- відокремлення — Відокре́млення, -ння, -нню, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)