відокремлення
відокре́млення
-я, с.
Дія за знач. відокремити й відокремитися. Відокремлення членів речення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відокремлення — відокре́млення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відокремлення — ВІДОКРЕ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. відокре́мити і відокре́митися. Прагнення доцільного використання відносно невеликої площі давньоруського житла сприяло відокремленню функціональних зон: кухонної і робочої (ближча до дверей)... Словник української мови у 20 томах
- відокремлення — Відокре́млення, -ння, -нню, -ння Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відокремлення — ВІДОКРЕ́МЛЕННЯ, я, с. Дія за знач, відокре́мити й відокре́митися. Повна стиглість помідорів характеризується.. червоним забарвленням, легким відокремленням шкірки (Овоч. закр. і відкр. Словник української мови в 11 томах