відокремлення

ВІДОКРЕ́МЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. відокре́мити і відокре́митися.

Прагнення доцільного використання відносно невеликої площі давньоруського житла сприяло відокремленню функціональних зон: кухонної і робочої (ближча до дверей), спальної (лежанка за піччю), парадної (покуття), місця для зберігання речей (полиці другого ярусу) (з наук. літ.);

Повна стиглість помідорів характеризується червоним забарвленням, легким відокремленням шкірки (з навч. літ.);

Відокремлення членів речення відбувається відповідно до норм “Українського правопису” (з навч. літ.).