відпрацьований
ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрацюва́ти 1.
Для шоферів нормодень визначали за подорожніми листами і відпрацьованим часом (Колг. Укр., 3, 1961, 10).
2. прикм., спец. Те саме, що спрацьо́ваний.
Для.. випускання з циліндра відпрацьованих газів служить розподільний механізм двигуна (Автомоб., 1957, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відпрацьований — відпрацьо́ваний 1 дієприкметник від: відпрацюва́ти відпрацьо́ваний 2 прикметник спрацьований Орфографічний словник української мови
- відпрацьований — [в'ідпрац’ованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- відпрацьований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрацювати 1). 2》 прикм., спец. Те саме, що спрацьований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відпрацьований — ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відпрацюва́ти 1, 4, 5. Для шоферів нормодень визначали за подорожніми листами і відпрацьованим протягом доби часом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- відпрацьований — СПРАЦЬО́ВАНИЙ (який після застосування, використання втратив попередні якості, став непридатним), ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (перев. про механізми, інструмент і т. ін.). Спрацьований газ; Спрацьовані агрегати; Відпрацьоване масло; Відпрацьована пара; Зношене устаткування; Зношені деталі. Словник синонімів української мови