відпрацьований

відпрацьо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відпрацювати 1).

2》 прикм., спец. Те саме, що спрацьований.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпрацьований — [в'ідпрац’ованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. відпрацьований — ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відпрацюва́ти 1, 4, 5. Для шоферів нормодень визначали за подорожніми листами і відпрацьованим протягом доби часом (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відпрацьований — ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відпрацюва́ти 1. Для шоферів нормодень визначали за подорожніми листами і відпрацьованим часом (Колг. Укр., 3, 1961, 10). 2. прикм., спец. Те саме, що спрацьо́ваний. Для.. Словник української мови в 11 томах
  4. відпрацьований — СПРАЦЬО́ВАНИЙ (який після застосування, використання втратив попередні якості, став непридатним), ВІДПРАЦЬО́ВАНИЙ, ЗНО́ШЕНИЙ (перев. про механізми, інструмент і т. ін.). Спрацьований газ; Спрацьовані агрегати; Відпрацьоване масло; Відпрацьована пара; Зношене устаткування; Зношені деталі. Словник синонімів української мови
  5. відпрацьований — відпрацьо́ваний 1 дієприкметник від: відпрацюва́ти відпрацьо́ваний 2 прикметник спрацьований Орфографічний словник української мови