відривання
ВІДРИВА́ННЯ¹ я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1,5 й відриватися¹ 1, 5.
Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 25, 1951, 64);
Буквалізм.. є одним з факторів.. відривання літературної мови від народної, засмічування її (Кундзич, Дієзи.., 1956, 119).
ВІДРИВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. відрива́ти² й відрива́тися².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відривання — відрива́ння 1 іменник середнього роду відокремлювання відрива́ння 2 іменник середнього роду витягування чогось заритого Орфографічний словник української мови
- відривання — I -я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II -я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1, 5 і відрива́тися¹ 1, 5. Перестрій [перебудова] громадянства має бути результатом органічного перетвору [перетворення] його, а не наслідком появи якогось фантастичного винаходу. Словник української мови у 20 томах