відривання

Значення в інших словниках

1. відривання — відрива́ння 1 іменник середнього роду відокремлювання відрива́ння 2 іменник середнього роду витягування чогось заритого Орфографічний словник української мови
2. відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1, 5 і відрива́тися¹ 1, 5. Перестрій [перебудова] громадянства має бути результатом органічного перетвору [перетворення] його, а не наслідком появи якогось фантастичного винаходу. Словник української мови у 20 томах
3. відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹ я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1,5 й відриватися¹ 1, 5. Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 25, 1951, 64); Буквалізм.. є одним з факторів.. Словник української мови в 11 томах