1. Великий тлумачний словник сучасної мови

відривати

відрива́ти

I -аю, -аєш, недок., відірвати, -ірву, -ірвеш, док., перех.

1》 Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо.

|| тільки док., перев. безос. Відрізати, знести осколком снаряда, машиною тощо голову, ногу і т. ін.

2》 перен., розм. Забирати, віднімати в когось що-небудь.

|| Віднімати, відділяти частину від чого-небудь на шкоду собі або комусь.

3》 перен. Насильно відсторонювати, відводити кого-небудь від когось, чогось.

|| Відводити руку, голову і т. ін. від чого-небудь.

4》 перен. Не давати можливості робити щось, займатися чимось.

5》 перен. Розлучати кого-небудь із кимсь або чимсь.

|| перен. Позбавляти зв'язку кого-, чого-небудь із чимсь.

II -аю, -аєш, недок., відрити, -ию, -иєш, док., перех.

Риючи, витягати те, що було закопане в землю або засипане чим-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відривати — відрива́ти 1 дієслово недоконаного виду відділяти, відокремлювати відрива́ти 2 дієслово недоконаного виду риючи, витягати щось із землі Орфографічний словник української мови
  2. відривати — Віддирати, ВІДОКРЕМЛЮВАТИ; (від себе) забирати, віднімати; (від діла) відвертати, відтягати; (очі) відводити; (від матері) розлучати з; п! РВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. відривати — 1. видирати, видерти, повидирати, здирати, здерти, поздирати, дерти, подерти, передирати, передерти, попередирати, роздирати, роздерти, пороздирати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відривати — ВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДІРВА́ТИ, ірву́, і́рве́ш, док. 1. що. Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або що-небудь прикріплене, приклеєне і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. відривати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  6. відривати — відрива́ти / відірва́ти з рука́ми. Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь. — Ось їду у Францію... Хімія наша їх дуже задовольняє... А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний). Фразеологічний словник української мови
  7. відривати — ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ (роз'єднуючи, розділяючи, брати частину від цілого), ВІДДІЛЯ́ТИ, ВІДРИВА́ТИ, УРИВА́ТИ (ВРИВА́ТИ), ВІДЛА́МУВАТИ (ламаючи); ВІДКО́ЛЮВАТИ (ударяючи, колючи); ВІДКОЛУ́ПУВАТИ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИ (колупаючи); ВІДШАРО́ВУВАТИ (шар від шару)... Словник синонімів української мови
  8. відривати — ВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВІДІРВА́ТИ, ірву́, ірве́ш, док., перех. 1. Тягнучи, смикаючи, відділяти, відокремлювати частину від цілого або щось прикріплене, приклеєне тощо. Словник української мови в 11 томах