відриватися
відрива́тися
I -аюся, -аєшся, недок., відірватися, -ірвуся, -ірвешся, док.
1》 Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху або під дією власної ваги.
2》 перен. Відходити, віддалятися від кого-, чого-небудь.
|| Стрімко підніматися з землі.
|| Залишати когось далеко позаду або збоку; віддалятися.
3》 перев. у сполуч. зі сл. очі, погляд, перен. Переставати дивитися на кого-, що-небудь.
4》 перен. Переставати щось робити, чимось займатися.
5》 перен. Поривати зв'язки з ким-, чим-небудь; ставати далеким, відчужуватися.
|| Втрачати зв'язок із чим-небудь.
6》 тільки недок. Пас. до відривати I.
II -аюся, -аєшся, недок., відритися, -июся, -иєшся, док.
Риючи, відкопуватися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відриватися — відрива́тися 1 дієслово недоконаного виду відділятися відрива́тися 2 дієслово недоконаного виду відкопуватися Орфографічний словник української мови
- відриватися — [в'ідриеватиес'а] -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- відриватися — ВІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІРВА́ТИСЯ, ірву́ся, і́рве́шся, док. 1. Відділятися, відокремлюватися від цілого. З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори (М. Словник української мови у 20 томах
- відриватися — (-аюся, -аєшся) недок., мол., схвальн. Приємно проводити час, отримувати задоволення, відпочивати — Там гуляли якісь хорвати — Це наші друзі-дальнобійники. Вони тут часто відриваються (С. Словник жарґонної лексики української мови
- відриватися — відрива́тися / відірва́тися від життя́ (від землі́). Втрачати почуття реальності. (Хоменко:) Коли людина відривається від життя, то це і є найбільше лихо (З. Мороз); Чимало живуть без врахування потреб життя. Фразеологічний словник української мови
- відриватися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
- відриватися — ВІДРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ВІДІРВА́ТИСЯ, ірву́ся, ірве́шся, док. 1. Відділятися, відокремлюватися від цілого внаслідок поштовху, потягнення або під дією власної ваги. З лускотом одривались [од хвиль] довгі китиці піни і злітали догори (Коцюб. Словник української мови в 11 томах