відривання

ВІДРИВА́ННЯ¹, я, с.

Дія за знач. відрива́ти¹ 1, 5 і відрива́тися¹ 1, 5.

Перестрій [перебудова] громадянства має бути результатом органічного перетвору [перетворення] його, а не наслідком появи якогось фантастичного винаходу. Віра в це є просто дитинство, це – одривання уваги від реальної праці (В. Винниченко);

Буквалізм .. є одним з факторів .. відривання літературної мови від народної, засмічування її (О. Кундзич);

Немає більш помилкової та шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої політики від внутрішньої (з публіц. літ.).

ВІДРИВА́ННЯ², я, с.

Дія за знач. відрива́ти² і відрива́тися² 1.

Під час експерименту часте відривання та переміщення рослин із різних видів ґрунту небажане: це погано впливає на їх ріст і коректність результатів (з наук. літ.);

При прокладанні інженерних підземних мереж треба контролювати глибину відривання траншей (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відривання — відрива́ння 1 іменник середнього роду відокремлювання відрива́ння 2 іменник середнього роду витягування чогось заритого Орфографічний словник української мови
  2. відривання — I -я, с. Дія за знач. відривати I 1), 5) й відриватися I 1), 5). II -я, с. Дія за знач. відривати II й відриватися II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відривання — ВІДРИВА́ННЯ¹ я, с. Дія за знач. відрива́ти¹ 1,5 й відриватися¹ 1, 5. Немає більш помилкової і більш шкідливої ідеї, ніж відривання зовнішньої від внутрішньої політики (Ленін, 25, 1951, 64); Буквалізм.. є одним з факторів.. Словник української мови в 11 томах