відрижка
ВІДРИ́ЖКА, и, ж. Те саме, що відри́гування.
Відрижка є частою ознакою захворювання шлунково-кишкового тракту (Заг. догляд за хворими, 1957, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відрижка — відри́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- відрижка — -и, ж. Те саме, що відригування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відрижка — хохл. (отрижка) надха надха, див. одрижка Словник чужослів Павло Штепа
- відрижка — ВІДРИ́ЖКА, и, ж. 1. Вихід повітря зі шлунка через рот, іноді з частинками їжі. В животі починало бурчати, вибухала одрижка, в роті ставало огидно-кисло (В. Винниченко); – Та шампанське я п'ю тільки наступного дня. Відрижка мені від нього подобається. Словник української мови у 20 томах