відроджувати

ВІДРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех.

1. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване.

Ми, не шкодуючи сил, далі відроджуватимемо наш прекрасний.. Київ (Рад. Укр., 6.XI 1948, 3);

Володимир Ілліч [Ленін] довго розмовляв з порцелянниками Баранівки, розпитував, як вони живуть, як працюють, як відроджують старий завод (Вол., Дні.., 1958, 27).

2. перен. Відновлювати в пам’яті забуте, минуле і т. ін.

[Антей:] Ти все-таки піти на сцену хочеш?.. Може, справді ти можеш відродити для Корінфа святую таємницю Діоніса (Л. Укр., III, 1952, 444);

Яків Македон.. одразу зрозумів цей холодний, підступний намір буржуйки відродити в його серці минуле (Шиян, Гроза.., 1956, 356).

3. перен. Повертати до нормального стану, надавати сил, бадьорості після душевного занепаду, переживань і т. ін.

— Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене (Вовчок, І, 1955, 116);

// Пробудити, пожвавити.

Шевченко вірив.. у невичерпні духовні можливості і силу народну, які треба тільки пробудити, покликати до життя, відродити і зрушити (Вітч., 3, 1961, 131).