відроджувати
відро́джувати
-ую, -уєш, недок., відродити, -оджу, -одиш, док., перех.
1》 Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване.
2》 перен. Відновлювати в пам'яті забуте, минуле і т. ін.
3》 перен. Повертати до нормального стану, надавати сил, бадьорості після душевного занепаду, переживань і т. ін.
|| Пробудити, пожвавити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відроджувати — відро́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відроджувати — ВОСКРЕШАТИ, оживляти, повертати до життя, (старе) повертати на старе. Словник синонімів Караванського
- відроджувати — ВІДРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док. 1. що. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. Словник української мови у 20 томах
- відроджувати — ВІДБУДО́ВУВАТИ (приводити до попереднього стану що-небудь пошкоджене, зруйноване), ВІДНО́ВЛЮВАТИ, ВІДНОВЛЯ́ТИ, ВІДРО́ДЖУВАТИ, ПОНО́ВЛЮВАТИ, ПОНОВЛЯ́ТИ, ВОСКРЕША́ТИ уроч. — Док.: відбудува́ти, віднови́ти, відроди́ти, понови́ти, воскреси́ти. Словник синонімів української мови
- відроджувати — ВІДРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИ́ТИ, оджу́, о́диш, док., перех. 1. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. Ми, не шкодуючи сил, далі відроджуватимемо наш прекрасний.. Київ (Рад. Укр. Словник української мови в 11 томах