1. Словник української мови в 11 томах

відсвіжений

ВІДСВІ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсвіжи́ти.

Буря минула, не наробивши великої шкоди, тільки все, відсвіжене по довгій спеці, зеленілося (Фр., І, 1955, 266);

Бійці, відсвіжені купанням і відпочинком, тепер ішли значно веселіше (Собко, Кавказ, 1946, 24);

// У знач. прикм.

Вона [Раїса] засипала з одсвіженим теплим тілом (Коцюб., I, 1955, 325).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвіжений — відсві́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. відсвіжений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відсвіжити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвіжений — ВІДСВІ́ЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відсвіжи́ти. Бійці, відсвіжені купанням і відпочинком, тепер ішли значно веселіше (В. Собко); // відсві́жено, безос. пред. Мотря розглядала образи по стінах, портрети невидимих їй людей. Словник української мови у 20 томах
  4. відсвіжений — відсвіжений 1. відновлений (ст): Одної такої весни поцілила стріла Амура студентське серце мого неоціненного пана інструктора. Не був це, правда, якийсь новий роман, а ще минулорічний, тепер тільки відсвіжений (Керницький) 2. який став ефектніший за допромогою деталей та аксесуарів (про одяг) Лексикон львівський: поважно і на жарт