1. Словник української мови в 11 томах

відсвіження

ВІДСВІ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсвіжи́ти.

— Ти поралася нині до полудня зі мною в господарці, потребуєш тепер відсвіження (Коб., III, 1956, 176);

Прагнення поета до свіжого непритертого епітета переростає в тенденцію, властиву творчо-поетичній манері М. Рильського, — як один з прийомів оновлення, відсвіження мовно-художніх засобів і боротьби з мовним штампом (Рад. літ-во, 3, 1965, 74).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсвіження — відсві́ження іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відсвіження — -я, с. Дія за знач. відсвіжити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсвіження — ВІДСВІ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відсвіжи́ти і відсвіжи́тися. – Ти поралася нині до полудня зі мною в господарці, потребуєш тепер відсвіження (О. Кобилянська); Для відсвіження гості натирали собі нардом і вербеною скроні, чоло і руки (Н. Словник української мови у 20 томах