1. Словник української мови в 11 томах

відтирати

ВІДТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТЕ́РТИ, відітру́, відітре́ш; мин. ч. відте́р, те́рла, ло; док., перех.

1. Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла.

Почне одтирати [мати] — Андрійко плаче: пальчик болить (Мирний, IV, 1955, 286);

Катерина відтирала холодною водою свої закляклі ноги й руки (Чорн., Визвол. земля, 1950, 30);

Ми винесли її [Софію]. Відтак відтерли, і Ганнуся побігла сама по лікаря (Коб., І, 1956, 535);

Бугров роззувся, відтер снігом заморожені ноги (Мик., II, 1957, 276).

2. розм. Те саме, що відти́скувати 1; відтісняти.

Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (Стельмах, Хліб.., 1959, 403);

До столу посунули комсомольці і відтерли Марусю від Лодиженка (Ле, Міжгір’я, 1953, 256);

// перен. Відстороняти, усувати когось від чогось.

— Василя вже не обирали в президії, депутатом в райраду. А він з усіма сварився,.. говорив, що його одтирають, що то заздрісники і наклепники з’їли його (Мушк., Серце.., 1962, 297);

— Але вам не вдасться відтерти мене від моїх винаходів! (Собко, Справа.., 1959, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтирати — відтира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтирати — -аю, -аєш, недок., відтерти, відітру, відітреш; мин. ч. відтер, -терла, -терло; док., перех. 1》 Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла. 2》 розм. Те саме, що відтискувати 1); відтісняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтирати — ВІДТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВІДТЕ́РТИ, відітру́, віді́тре́ш; мин. ч. відте́р, те́рла, ло; док., кого, що. 1. Розтираючи поверхню шкіри, приводити кого-небудь до притомності або повертати чутливість частинам тіла. Словник української мови у 20 томах
  4. відтирати — ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИ розм., ВІДПЕ́РТИ розм. — Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Словник синонімів української мови