відточувати

ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех.

1. Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким.

Хто з дружинників прибирав у човнах, хто порався біля вітрил, хто лагодив зброю — чистив щит, гострив спис, одточував меч (Скл., Святослав, 1959, 336);

Ти молотом твориш, а я — олівцем, деталь ти відточуєш, я — свій рядок, і в темпі єдиному злився наш крок (Сос., І, 1957, 448);

*Образно. В цареградському вигнанні терпляче відточував [Врангель] свій мстивий клинок, очікуючи слушного часу (Гончар, Таврія.., 1957, 491).

2. перен. Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати.

Користуючись народними образами, порівняннями, метафорами тощо, він [Т. Шевченко] удосконалював їх, відшліфовував, відточував (Мовозн., VII, 1949, 32);

Ці спостереження допомагають йому у його власних шуканнях, він відточує своє мистецтво (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 89);

Віками трудовий народ складав і відточував мудрі прислів’я (Рад. Укр., 9.VIІ 1957, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відточувати — відто́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відточувати — -ую, -уєш, недок., відточити, -очу, -очиш, док., перех. 1》 Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким. 2》 перен. Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відточувати — 1. гострити, погострити, вигострювати, вигострити, повигострювати, загострювати, загострити, позагострювати, нагострювати, нагострити, понагострювати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. відточувати — ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Точінням робити що-небудь більш гострим або гла́дким. Ти молотом твориш, а я – олівцем, деталь ти відточуєш, я – свій рядок, і в темпі єдиному злився наш крок (В. Словник української мови у 20 томах
  5. відточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови