відточувати

відто́чувати

-ую, -уєш, недок., відточити, -очу, -очиш, док., перех.

1》 Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким.

2》 перен. Робити що-небудь дуже досконалим, доводити до високої майстерності; відшліфовувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відточувати — відто́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відточувати — 1. гострити, погострити, вигострювати, вигострити, повигострювати, загострювати, загострити, позагострювати, нагострювати, нагострити, понагострювати... Словник чужослів Павло Штепа
  3. відточувати — ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., що. 1. Точінням робити що-небудь більш гострим або гла́дким. Ти молотом твориш, а я – олівцем, деталь ти відточуєш, я – свій рядок, і в темпі єдиному злився наш крок (В. Словник української мови у 20 томах
  4. відточувати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. Словник синонімів української мови
  5. відточувати — ВІДТО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДТОЧИ́ТИ, очу́, о́чиш, док., перех. 1. Точінням робити що-небудь дуже гострим або гладким. Хто з дружинників прибирав у човнах, хто порався біля вітрил, хто лагодив зброю — чистив щит, гострив спис, одточував меч (Скл. Словник української мови в 11 томах