1. Словник української мови в 11 томах

відчіплюватися

ВІДЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДЧЕПИ́ТИСЯ, еплю́ся, е́пишся; мн. відче́пляться; док.

1. Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися.

Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди смик, туди смик — одчепися, мій гаплик (Номис, 1864, № 12535).

2. перен., розм. Переставати надокучати, заважати кому-небудь.

— Відчепіться!.. Чого ви до мене пристали? (Шиян, Гроза.., 1956, 292);

*Образно. Навіть поблизу розпаленої печі сей упертий мороз відчіплявся від нього лише з одного боку (Фр., VII, 1951, 344).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіплюватися — відчі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчіплюватися — -ююся, -юєшся і відчіплятися, -яюся, -яєшся, недок., відчепитися, -еплюся, -епишся; мн. відчепляться; док. 1》 Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися. 2》 перен., розм. Переставати надокучати, заважати кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відчіплюватися — ВІДЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ВІДЧЕ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЧЕПИ́ТИСЯ, еплю́ся, е́пишся; мн. відче́пляться; док. 1. Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися. Словник української мови у 20 томах