відчіплюватися

відчі́плюватися

-ююся, -юєшся і відчіплятися, -яюся, -яєшся, недок., відчепитися, -еплюся, -епишся; мн. відчепляться; док.

1》 Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися.

2》 перен., розм. Переставати надокучати, заважати кому-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відчіплюватися — відчі́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відчіплюватися — ВІДЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, ВІДЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, рідко ВІДЧЕ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВІДЧЕПИ́ТИСЯ, еплю́ся, е́пишся; мн. відче́пляться; док. 1. Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися. Словник української мови у 20 томах
  3. відчіплюватися — ВІДЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДЧЕПИ́ТИСЯ, еплю́ся, е́пишся; мн. відче́пляться; док. 1. Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися. Словник української мови в 11 томах