війтиха
ВІЙТИ́ХА, и, ж., заст. Жінка війта.
[Бовт:] Багато тобі війтиха заплатила, щоби ти для неї адвокатом була? (Фр., IX, 1952, 404).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- війтиха — -и, ж. Жінка війта. Великий тлумачний словник сучасної мови
- війтиха — ВІЙТИ́ХА, и, ж., іст. Жінка війта. [Бовт:] Багато тобі війтиха заплатила, щоби ти для неї адвокатом була? (І. Франко); “Якого дідька, – говорив він до жінки, – маю я собі голову завертати, коли мені не продадуть землі”. Словник української мови у 20 томах
- війтиха — Війтиха, -хи ж. Жена війтова. Гол. IV. 450. Словник української мови Грінченка