1. Словник української мови в 11 томах

вісточка

ВІ́СТОЧКА, и, жін. Пестл. до вість 1.

Не сніги ідуть, Не пурга шумить — 3 Далекого Сходу Вісточка летить (Українські народні думи.., 1955, 415);

Дальня вісточка про сина Стука в двері кожну ніч (Андрій Малишко, II, 1956, 369).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вісточка — ві́сточка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вісточка — -и, ж. Пестл. до вість 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вісточка — ВІ́СТОЧКА, и, ж. Пестл. до вість 1. Княжна .. думає: як би їй вісточку додому подати і на волю до батька дістатись? (з казки); Тужливо ллється мова доні, благаючи ворона однести вісточку неньці. І кряче ворон в темнім гаї, неньку сповіщаючи (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вісточка — див. вістка; звістка Словник синонімів Вусика
  5. вісточка — Вістонька, вісточка, -ки ж. ум. отъ вість. Словник української мови Грінченка