1. Словник української мови в 11 томах

вітаннячко

ВІТА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до віта́ння.

[Хрипун:] Дозволите прибути з вітаннячком? (Корн., II, 1955, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітаннячко — віта́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вітаннячко — -а, с. Пестл. до вітання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до віта́ння. – А-а, пан запорожець! Сердечне вітаннячко! – вигукнув радісно Спихальський. – Живий? – Живий, як бачите (В. Малик); В кімнату ступив Максим Парпура. Він потис руку господарю, учителю. Словник української мови у 20 томах