вітаннячко

віта́ннячко

-а, с.

Пестл. до вітання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітаннячко — віта́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до віта́ння. – А-а, пан запорожець! Сердечне вітаннячко! – вигукнув радісно Спихальський. – Живий? – Живий, як бачите (В. Малик); В кімнату ступив Максим Парпура. Він потис руку господарю, учителю. Словник української мови у 20 томах
  3. вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до віта́ння. [Хрипун:] Дозволите прибути з вітаннячком? (Корн., II, 1955, 13). Словник української мови в 11 томах