вітаннячко
віта́ннячко
-а, с.
Пестл. до вітання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітаннячко — віта́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с., розм. Пестл. до віта́ння. – А-а, пан запорожець! Сердечне вітаннячко! – вигукнув радісно Спихальський. – Живий? – Живий, як бачите (В. Малик); В кімнату ступив Максим Парпура. Він потис руку господарю, учителю. Словник української мови у 20 томах
- вітаннячко — ВІТА́ННЯЧКО, а, с. Пестл. до віта́ння. [Хрипун:] Дозволите прибути з вітаннячком? (Корн., II, 1955, 13). Словник української мови в 11 томах