1. Словник української мови в 11 томах

віченьки

ВІ́ЧЕНЬКИ, ньо́к, мн. (одн. ві́ченько, а, с.). Зменш.-пестл. до ві́чі.

Всміхалося [дитятко] рожевими устоньками та блискотіло ясними віченьками (Вовчок, І, 1955, 354);

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (Граб., І, 1959, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віченьки — -ньок, мн. (одн. віченько, -а, с.). Зменш.-пестл. до вічі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віченьки — ВІ́ЧЕНЬКИ, ньок, мн. (одн. ві́ченько, а, с.). Зменш.-пестл. до ві́чі. Всміхалося [дитятко] рожевими устоньками та блискотіло ясними віченьками (Марко Вовчок); Рученьки терпнуть, злипаються віченьки... (П. Словник української мови у 20 томах
  3. віченьки — див. очі Словник синонімів Вусика