1. Словник української мови в 11 томах

гарячкування

ГАРЯЧКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гарячкува́ти.

На Улянине гарячкування підстаркуватий зоотехнік посміхнувся у вуса (Коп., Сусіди, 1955, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарячкування — гарячкува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гарячкування — -я, с., розм. Дія за знач. гарячкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарячкування — ГАРЯЧКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. гарячкува́ти. Палій не схвалював їхнього гарячкування. – Поспішиш – людей насмішиш, – казав він. – Хіба можемо ми такими нікчемними силами нападати на тисячну залогу? (В. Словник української мови у 20 томах