гвардійський

ГВАРДІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гва́рдія 1 і гварді́єць 1.

Проходячи сусідню хату, я побачила молодого офіцера в гвардійській формі (Л. Укр., III, 1952, 620);

Генерал мовчки розстебнув гімнастьорку, зняв з своїх грудей гвардійський значок і віддав Калюжному (Ле, Опов. та нариси, 1950, 271);

// Такий, як у гвардійця.

— Мирослава Наумівно, дай мені слово, — звівся з місця і випростався на весь свій гвардійський зріст солдат (Головко, II, 1957, 463).