гвоздівка
ГВОЗДІ́ВКА, и, ж Вид легкої борони.
Після дощів, коли ще немає сходів, розпушуємо її [кірку] райборінками або гвоздівками (Колг. Укр., 3, 1958, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гвоздівка — -и, ж. Вид легкої борони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гвоздівка — ГВОЗДІ́ВКА, и, ж. Вид легкої борони. Після дощів, коли ще немає сходів, розпушуємо кірку райборінками або гвоздівками (з наук.-попул. літ.); Сільськогосподарські знаряддя, призначені для шлейфування ґрунту, поділяють на волокуші, гвоздівки та шлейфи-борони (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- Гвоздівка — Гвозді́вка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови