1. Словник української мови в 11 томах

гвіздок

ГВІЗДО́К, дка, ч. Зменш. до гвоздь 1.

Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, — Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156);

Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (Гончар, Таврія.., 1957, 678);

*У порівн. Сказав, як гвіздком прибив (Номис, 1864, № 12909).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гвіздок — гвіздо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гвіздок — -дка, ч. Те саме, що цвях, цвяшок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гвіздок — ГВІЗДО́К, дка́, ч. Те саме, що цвях. Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину, – Присилай же гвіздки Забить домовину! (П. Гулак-Артемовський); Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (О. Словник української мови у 20 томах
  4. гвіздок — Здка, ч. Сережка типу «пуссет». Покажіть, будь ласка, оті срібні гвіздки. Словник сучасного українського сленгу
  5. гвіздок — ду́мка гвіздко́м (коло́м) стрими́ть (стирчи́ть, сиди́ть і т. ін.) у голові́ у кого, чиїй і без додатка. Хто-небудь весь час думає про щось. Гвіздком стирчала там (у голові) одна думка .. Фразеологічний словник української мови
  6. гвіздок — Гвіздо́к, -дка́, -дко́ві, на -здку́; гвіздки́, -здкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)