герой

ГЕРО́Й, я, ч.

1. Видатна своїми здібностями і діяльністю людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість у бою і в труді.

Чесна праця героїв породжує (Укр.. присл.., 1955, 346);

[Жірондист:] Але ж бо не в церквах жила ідея, а в людях тих, замучених героях, що так одважно йшли на муки й смерть… (Л. Укр., II, 1951, 167);

Марксизм-ленінізм учить, що не герої роблять історію, а народ створює й висуває героїв і рухає вперед історію (Рад. Укр., 15. І 1954, 3);

— Він залишив палубу есмінця останнім… Літака збив… Він герой (Кучер, Чорноморці, 1956, 101);

*У порівн. Севастополь! Пильно на сторожі, як герой, стояв ти у бою, не схиливши голову свою, орди спопеляючи ворожі (Гонч., Вибр., 1959,226).

∆ Геро́й Радя́нського Сою́зу — почесне звання, найвищий ступінь відзнаки за особисті або колективні заслуги перед державою, пов’язані з вчиненням геройського подвигу;

// Особа з цим званням.

Одного дня із сільради принесли до старенької Домахи газету, в якій великими літерами було надруковано, що Герой Радянського Союзу гвардії капітан Петро Федорович Байрак нагороджений вдруге Золотою Зіркою (Панч, В дорозі, 1959, 134);

Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці — почесне звання, найвищий ступінь трудової відзнаки в СРСР за виняткові заслуги перед державою в галузі господарського і культурного будівництва.

Великій групі провідних учених, конструкторів і спеціалістів присуджено Ленінські премії, присвоєно почесне звання Героя Соціалістичної Праці (Наука.., 1, 1959, 2);

// Особа з цим званням.

2. чого. Людина, яка втілює основні, типові риси певного оточення, часу, певної епохи тощо.

Знову скликав Тимошенко до себе Славних героїв двадцятого року (Мал., І, 1956, 274);

— Ото запал! Пізнаю героя Смоленська (Тулуб, Людолови, І, 1957, 9).

3. Головна дійова особа літературного твору.

Героєм одного Вашого [О. С. Маковея] оповідання був доктор Долинський, дуже подібний до самого себе і до Вас трохи (Стеф., III, 1954, 248);

Головним героєм літератури соціалістичного реалізму є народ, що піднявся до активної історичної творчості (Про багатство л-ри, 1959, 244);

В ліричному герої поезії М. Рильського особисті, індивідуальні інтереси нерозривно пов’язані з інтересами громадськими, державними (Рад. Укр., 12.1 1954, 5).

4. чого і без додатка. Особа, яка чим-небудь відзначилась, привернула до себе увагу.

Вони [Владко та Начко] були, так сказати, героями дня (Фр., VI, 1951, 150);

Героями вечірки були сьогодні військові (Донч., І, 1956, 391);

Сим разом героєм був Стасик.. Ми розбираєм учинок Стася, ведем суперечки, сміємось (Коцюб., II, 1955, 257).