1. Словник української мови в 11 томах

гетьманщина

ГЕТЬМА́НЩИНА, и, ж.

1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьмав.

Стоїть одним-одна хатина… З хатини видно Україну І всю Гетьманщину кругом (Шевч., II, 1953, 25);

Їде з Січі запорожець В рідну Гетьманщину: Там він кинув батька й матір Та ще і дівчину (Щог., Поезії, 1958, 91).

2. Форма державного управління на чолі з гетьманом.

Вважала [частина українського дворянства] гетьманщину найзручнішою для себе формою організації влади на Україні (Іст. УРСР, І, 1953, 459);

// Час, коли на Україні була влада гетьманів.

Розкоренився й рід Саєнків.. То була здавна, ще за гетьманщини, голодна ненажерлива сарана, котра налетіла з Польщі на вільні степи розкішної України… (Мирний, II, 1954, 107).

3. Контрреволюційна буржуазно-поміщицька диктатура на Україні, встановлена у 1918 році за допомогою німецьких окупантів.

То були часи утвердження радянського ладу в робітничо-селянській Росії і часи німецької окупації і гетьманщини на Україні (Смолич, V, 1959, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гетьманщина — -и, ж. 1》 Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 р. по 1764 р. управляв гетьман. 2》 Форма державного управління на чолі з гетьманом. || Час, коли на Україні була влада гетьманів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гетьманщина — ГЕТЬМА́НЩИНА, и, ж. (з великої літери). 1. Напівофіційна назва території Лівобережної України, якою з 1667 по 1764 рік управляв гетьман. Стоїть одним-одна хатина... З хатини видно Україну І всю Гетьманщину кругом (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. Гетьманщина — Гетьма́нщина іменник жіночого роду історична назва частини Лівобережної України Орфографічний словник української мови
  4. Гетьманщина — Напівофіційна назва Козацької держави XVII-XVIII ст.; після Вічного миру 1686 термін Г. вживався лише стосовно Лівобережної України разом із Києвом. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гетьманщина — Гетьма́нщина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. Гетьманщина — Гетьманщина, -ни ж. 1) Украйна подъ властью гетмана. То пан Хмельницький добре учинив: Полщу засмутив, Волощину побідив, Гетьманщину звеселив. АД. II. 104. 2) = гетьманство 1. Ой тоді вже ви нас побачите ой у сій хатині, як вернеться гетьманщина в нашій Україні. Грин. ІІІ. 601. Словник української мови Грінченка